"Пекельні цифри та слова,
У серці б'ють, неначе молот,
Немов проклятий ожива,
Рік тридцять третій.
Голод... Голод..."
Голод... Це срашне слово повертає нас у далекі 1932 - 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам'ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.
Пам'ять - це нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини і життя країни. Без болю не згадати страшні муки і переживання українського народу. 1933 рік найчорніший час в історії України. І до сьогодення боляче ступати стежками жахливої трагедії, яка сталася на благословенній землі квітучого українського краю. Вшанувати пам'ять невинних жертв - це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а скоріше для наших дітей, які повинні завжди пам'ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне не повторилося.
"Голодомор в Україні - злочин проти народу" - під такою назвою для учнів 7 - 9 класів бібліотекарем Покровської бібліотеки Г.Бублик була організована година - реквієм.
Бібліотекар розповіла учням про страшні сторінки голодомору, про справжні причини та його наслідки. Присутні ознайомилися із списком жертв голодомору Покровського старостинського округу.
Хай кожен з нас запалить свічку пам'яті , в знак вшанування замученого голодом українського народу.Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів співвітчизників.
