Війна... Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України. 76 років минуло з тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли гармат на українських землях,прийшов мир, настала тиша за яку заплачено ціною життя мільйонів українців. Та пам'ять про ті жахливі події залишаються назавжди. Подвиг героїв - переможців у цій жахливій війні непідвладний часу, як й наша щира та безмежна вдячність нашим землякам, які виявили нездоланну мужність та незламність духу в боях за рідну землю.Ми не маємо права забувати тих, хто поліг на фронтаї Другої світової війни , хто загинув від тортур у нацистській неволі та намагався вижити і боротися на окупованій землі, хто здобував Велику Перемогу.
Серед них і наші воїни - земляки. Ці дні - особливі для кожного із нас. Вони позначені гіркотою незліченних втрат. Кожна сім'я в нашому селі зберігає пам'ять про своїх дідів - прадідів, які дивляться на нас із старих фронтових фотографій. Саме з цієї сімейної маленької па'мяті складається наша велика справжня історія.
Наш святий обов'язок вшанувати пам'ять загиблих, віддати належне живим учасникам і свідкам війни.
Сховавши клопоти людські і сни,
Сьогодні треба поклонитись низько,
Усім, хто не прийшов з війни,
І квіти принести до обеліску.
Надійним носієм пам'яті у всі часи була і залишається книга.В Покровській сільській бібліотеці зроблено виставку - інсталяцію "Хай пам'ять про війну нас всіх єднає", на якій представлені документи розкривають історичну правду про переможні та трагічні дні війни. Це нагадування про велич народного подвигу: про нездоланну стійкість, мужність і волю людей. Книги про війну - це теж пам'ятник героям війни, відомим і невідомим її солдатам, це пам'ять про світлі подвиги і трагічні жертви.
Нехай війну пізнають діти лише із спогадів сивочолих ветеранів, а ріка пам'яті необімліє у віках.
Немає коментарів:
Дописати коментар