Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі

        Чорнобиль - немає минулого часу. Чорнобиль... Це земля, стежки якої заросли травами, якими ніхто не ходить. Це слово сьогодня є символом горя, страждання, розораних людських осель. А 35 років тому, це було прекрасне українське містечко, як і сотні інших.

     26 квітня дата, яка стала для всих поколінь українців "чорною". Чорною плямою стала на нашій планеті Чорнобильська катастрофа, найбільша техногенна аварія на атомній електростанції ХХ століття. Чорнобиль мука і трагедія, подвиг і безсилля, пам'ять і наш нестерпний біль. Цей біль відгукнувся в серці мільйонів людей. Минули роки, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих хто пізніше народився далеко від покривдженої землі. Цей день не минув безслідно, він буде завжди об'єднувати всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією. Уже давно відзвеніли чорнобильські дзвони, але ми завжди пам'ятатимемо тих, хто пішов у вогонь! В Покровській сільській бібліотеці було організовано онлайн-перегляд "Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі" та зроблено книжкову виставку "Дзвони Чорнобиля".

     Чорнобиль - це наша пам'ять, наш біль, відлуння якого стихне не скоро. Ми низько схиляємо голови перед усіма, хто пішов тоді у ядерний вогонь, щоб зупинити ланцюгову реакцію смерті, хто свідомо віддав своє життя і здоров'я, виконавши синівський обов'язок перед землею та народом. Не стояли осторонь цього лиха і жителі нашого села, учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - це Берест В.В., Покотило І.П., Шулик Г.М., Кольчик І.Т. і Мисик В.Л.